У більшості дітей із вибірковістю проблема — не в їжі як такій, а в її вигляді, запаху, текстурі.

Саме тому сам гайд побудований так, щоб дати фундамент: ми починаємо з вправ, які не пов’язані з їжею напряму — бо саме з цього починається відновлення сенсорної безпеки.

Це базова робота з тілом, без якої неможливо перейти до нової їжі без страху, відрази чи спротиву.

Але я знаю, як важливо батькам бачити: а що далі? Що відбувається, коли ми вже торкаємось їжі? Як це виглядає на практиці?

🔸 Саме тому — додатково до гайду — я записала для вас серію відеоуроків з прикладами того, як ми працюємо з реальною їжею.

Це не частина основної програми. Але я хочу, щоб у вас було більше, ніж просто інструкція.

Щоб був приклад. Надія. І розуміння, як це відбувається у справжньому процесі на рівні взаємодії з реальною їжею.

Тому додаю уроки з прикладами:

як можна створити контакт з їжею без тиску
як з “фу” з’являється “можна потримати, понюхати, помʼяти…” — а далі й спробувати
як перетворити звичайну вечерю на крок до розширення раціону

Чому це важливо?

🧠 Діти не починають їсти “просто так”. Їм потрібно дати новий досвід — без примусу, у безпеці.

Ці вправи — одна з ключових частин методу SOS, і я даю вам декілька прикладів того, як ми працюємо з харчовою поведінкою на практиці.

📽 У відео ви побачите, як виглядає сенсорна експозиція з їжею — крок за кроком.

І зможете повторити ці дії вдома, у звичному середовищі, вже сьогодні.

Гайд "Сенсорні вправи, що змінюють ставлення дитини до їжі"